Глава 1

Глава 1

Її рука тремтіла. Він був як ніколи спокійним та незворушним. І погляд, очі в очі, повний ненависті, презирства, страху.
-Клянусь, - востаннє прошепотіла Герміона і з огидою забрала руку.
- Нерушима клятва, Грейнджер, - Драко усміхнувся. Легким, невимушеним рухом витер батистовою хусточкою руки, ніби хотів без залишку знищити все, що могла залишити на них Герміона, - сподіваюсь, ти знаєш, що вона означає.
Северус Снейп похапцем сховав чарівну паличку, якою скріпляв закляття і пронизливим поглядом просканував спочатку Герміону, потім Драко.
-Міс Грейнджер, мінус двадцять балів з Гриффіндору за прогулянки після відбою, - він ядовито усміхнувся,- містер Малфой, тепер ви мені розповісте, чому старости двох, хм... дружніх факультетів увірвались до моєї кімнати і змусили мене стати хранителем вашої Нерушимої клятви, до речі, вона є дуже небезпечною, так що ще двадцять балів з Гриффіндору за безглуздий ризик власним життям.
Герміона почервоніла від безсилої люті і сорому. В цей момент вона була готова придушити Снейпа, Малфоя і весь Слизерин за компанію. Наслідки порушення клятви вивітрились з її голови, коли Снейп безсоромно зняв сорок балів з Гриффіндору, котрий, мабуть, вже глибоко у мінусі. Малфоя, здавалось, не цікавило нічого, крім власних рук. Відірвавши від них на секунду погляд Драко зосередився на Снейпові.
- Професор Снейп, згідно з традицією Нерушимої клятви, ви не мали права відмовитись стати її хранителем, точно так само ви не маєте права порушити її конфіденційність і ви... єдина людина в Хогвардсі, якій я довіряю..
На губах Герміони мелькнула легка тінь посмішки, але ядовитий погляд професора змусив її утриматись від коментарів.
- Містер Малфой, ваші вичерпні знання мене без сумніву вражають, але, - голос Снейпа зірвався на шипіння, - здається, ви не розумієте у що вплутались, а ви, міс Грейнджер? Найкраща учениця школи? Та містер Лонгботтом у стократ розумніший за вас.
- Професоре, ми не можемо розповісти вам більше ніж уже сказали, і... врешті-решт - це не ваша справа, - останні слова вона додала, звичайно, подумки, кленучи Малфоя, який обрав такого хранителя.
_ Чудово, міс Грейнджер, я вже вкотре переконався у вашому блискучому інтелекті, - професор видавив з себе щось подібне до посмішки, котра просто кишіла сарказмом, - отож, двадцять балів з Гриффіндору і п'ять зі Слизерину.
Малфой з німим запитанням в очах поглянув на Снейпа.
- За те, що розбудили мене посеред ночі. І врешті-решт мене не цікавить, чим займається пара підлітків з неврегульованими гормонами опівночі в кабінеті Зілля і настійок. Швидко спати!
Обурення нахлинуло на Драко, як цунамі на японське узбережжя. Краще б Снейп зняв півсотні балів, ніж оце безглузде припущення, що у нього може бути щось з цією... бруднокровкою.
Герміона, здавалось, теж була не в захваті від слів Снейпа. Вона була впевнена, що на найближчому спареному уроці професор випадково пригадає за яких умов, де, коли і кого зустрів. Вона повільно йшла в напрямку вітальні Гриффіндора, коли тихий шепіт Драко наздогнав її.
- Не забудь, Грейнджер, завтра ти повинна почати виконувати обіцянки, в протилежному випадку...- він усміхнувся і попрямував до своєї вітальні, в той час, як Герміона, мов вкопана, стояла посеред коридору, не розуміючи, як вона, найкраща учениця Хогвардсу могла вляпатись в такі неприємності.

TBC