Глава 11

За вечерею у Великому Залі панувало пожвавлення. Учні розмовляли і ділились враженнями, накопиченим за перший навчальний день, завдяки препоганому настрою професора Снейпа їх було багато. Особливо голосний сміх лунав з боку гриффіндорського столу, де Рон якраз встановлював рекорд поглинання їжі на швидкість. Гаррі та Джанні, як незалежні експерти засікали час і поливали підливкою четверту курячу ніжку, яку збирався з’їсти Рон. Герміона, яка, хоч і помирилась з хлопцями, участі у забаві не брала, а закрившись від решти велетенським томом «Зкляття для професіоналів» готувалась до завтрашнього уроку Замовлянь. Нічого не віщувало біди, поки МакГонегл не постукала виделкою по стінці бокалу, закликаючи учнів до тиші. Підвівся Дамблдор.
- Учні, перш за все я хочу привітати вас з першим днем навчання, - Дамблдор радісно усміхнувся.
- Це така нова мода у нашого директора? Він тепер з закінченням кожного дня, мабуть, буде нас вітати, - прокоментував за слизеринським столом Забіні.
- По друге, я хочу представити вам нашу гостю і в найближчому майбутньому нашу нову ученицю – міс Грей.
Велетенські двері у Великий Зал відчинились і всередину увійшла дівчина. Мініатюрний зріст, довге біляве волосся і величезні карі очі на витонченому обличчі, ось і все, що зміг вихопити погляд пересічного учня Хогвардсу, поки дівчина неквапливим кроком йшла між столами факультетів.
- Якась сердешна першокурсниця-бруднокровка. Мабуть, заблукала у маглівському Лондоні і не знайшла платформи 9\3, - прошепотів Забіні – Малфой.
Блез голосно засміявся у відповідь і передав жарт Пансі, котра сиділа найближче.
Дівчина, котра, якраз проходила повз слизеринців, почула коментар, проте нічого не відповіла, а тільки легко усміхнулась.
- Міс Грей…, - тим часом продовжував Дамблдор.
- Кассандра, - дівчина підвела голову і поглянула на Дамбдора без тіні страху чи сором’язливості. Рідко хто наважувався перебивати директора, але Кассандра зробила це настільки невимушено та елегантно, що усміхнувшись у відповідь Дамблдор продовжив.
- Міс Кассандра Грей прибула до нас з Болгарії. Раніше вона вчилась в Дурмстрангу. І мушу замітити, вчилась прекрасно. Лише її відмінні бали та бездоганна поведінка змусили мене подумати над прийняттям її в нашу школу на останньому році навчання.
Герміона презирливо зиркнула на новеньку, мабуть, вгадуючи у ній конкурентку. З-за слизеринського столу почулись уїдливі коментарі. Здається, там ставили 25 до одного, що дівчина потрапить в Хаффлпаф. І тільки Кассандра таємничо усміхалась.
- Прошу внести Сортувальний капелюх, - громовий голос директора порушив шквал шепотіння, який царював у залі.
МакГонегл внесла стільчик і старезний, пошарпаний Сортувальний капелюх.
- Міс Грей. Кассандра, - Дамблдор жестом запросив дівчину приміряти це чудо магічного світу.
Як тільки МакГонегал піднесла капелюх до голови дівчини, він пронизливо заверещав і зойкнувши ще декілька раз прошепотів:
- Безумовно Слизерин.
Тишу, яка запанувала в залі можна було краяти ножем. І тільки Кассандра гордовито пройшла до слизеринського столу і сіла прямісінько між Драко і Блезом, місце між якими завжди залишалось вільним, так би мовити данина слизеринським лідерам.
- Грей? – Драко здивовано вигнув сріблясту брову, - скажи мені, чим це ти заслужила таку честь – навчатись у нашій школі після такого села, як Дурмстранг?
- Кассандра, Драко, мене звати Кассандра, - вона точнісінько скопіювала його зарозумілий тон, - і я зовсім не зобов’язана відповідати на безглузді запитання, поставлені у такому тоні, - вона відвернулась, демонструючи тим самим, що розмова завершена.
Тим часом Дамблдор продовжував:
- І ще одна новина. До нас прибула інспектор з Міністерства Магії. Прошу вітати, міс Сміт.
Двері Великого залу знову відчинились і увійшла жінка. Середній зріст, звичайнісіньке обличчя, незрозумілого, сіруватого кольору очі, строга темно-зелена мантія і тільки волосся, ніби топлена мідь, рудою хвилею спадало на плечі, сягаючи талії. Швидким кроком вона підійшла до професорського столу і піднявши руки попросила тиші. Всі приготувались до довжелезної, нудної, моралістичної промови, а Луна Лавгуд, навіть послинила кінчик пера, кольору божевільного помаранча і підготувалась законспектувати найефектніші моменти.
- Міністерство Магії, враховуючи становище суспільства, вирішило направити мене до Гогвортсу з метою встановлення рівня вашої безпеки та дисципліни в цій школі, а також якості навчання. До речі, в мої обов’язки входить інспектування викладачів і визначення ступеня ваших знань Тому, якщо у вас виникнуть питання пов’язані з навчанням чи шкільним життям, прошу звертатися до мене.Це все, що я хотіла сказати. Дякую за увагу.
- Цікаво, а як саме вона буде нас перевіряти?- звернулася Герміона до Гаррі та Рона, дивлячись як інспектор сіла за вчительським столом.
- Тільки її нам й бракувало до повного щастя,- сумно проказав Рон, намагаючись не думати над питанням.- І так купа проблем. Спочатку Снейп знову викладає зілля, потім неждано-негадано з’являється Малфой-старший ,а тепер ще ця Сміт...Доля завзято показує нам п’яту точку опори, вам не здається?Якого чорта Міністерство прислало її сюди? Щоб псувати нам життя ще більше?
- А може Скрімджер спеціально прислав у Гогвортс свою людину?- припустив Гаррі
- Щоб стежити за Дамблдором? Адже минулого року наш любий міністр був незадоволений ним...
- ...і хотів винюхати що робить директор, куди він зникає...- продовжив думку Гаррі.
- Стривай, а ,може, Скрімджер прислав цю міс Сміт для того ,щоб вона переконала тебе стати пліч-о-пліч з Міністерством?
- Я, звичайно , люблю рудих, але потрібно було Скрімджерові прислати іншу,-хитро примружившись, мовив Гаррі.- Тоді, можливо, я б поміркував над його пропозицією, а так...
- А може ...- почав було Рон,але Герміона його перебила.
- У нас не виникає враження, що ви складаєте роман, ви двоє?- іронічно запитала вона.- Міс Сміт просто інспектор ,ось і все. Гаррі, ще декілька годин тому ти сам казав, що в цьому світі існують співпадіння. Я з тобою згідна : вони є. І те, що вона буде визначати рівень наших знань, не означає , ніби вона прибула сюди з поганими намірами,- сказала як відрізала Герміона.
- Ти хочеш сказати, що перевірка знань- це хороші наміри? Це найогидніше ,найпаскудніше, най...- Рону забракло слів, щоб описати цей страшний злочин проти людства.
- Ой, а якщо міс Сміт буде інспектувати завтра Флитвіка?.. Я побігла, мені ще стільки всього треба повторити!
- Ну, звичайно...- Рон вовком подивився вслід Герміоні.- А ось в нас будуть проблеми з нею, я це відчуваю...
- Надіюсь з тебе такий же провидець, як і з Трелоні.
- Надія вмирає останньою.
Тим часом до хлопців підсіли Дін та Шеймус.
-Гарненька ,правда?- запитав Шеймус.
- Хто?-не зрозумів Гаррі.
- Та новенька,- пояснив Дін.- Але пропаща, раз потрапила в Слизерин. А як ви гадаєте: завтра Флитвіка будуть інспектувати?
-Надіємось, що ні.

TBC