Глава 61

Глава 61

- Ходи сюди, стратег чортів!- поманила Рона пальцем Пенсі Паркінсон.
Рон нехотячи покинув схвильованого зустріччю з викладачами Невіла і почимчикував до слизеринки.
- Я собі казала:"Нічого, Пенсі, що у Рональда Візлі зовсім відсутні мізки. Він, як кожна тварина, зможе виконувати найпростіші команди: Сидіти, Рон; Слухати, Рон; Слідкувати Рон." Але хіба я давала команду: Бути вар'ятом і завалити всю справу до сякої-такої матері?
- Я тобі не песик, щоб ти мені команди давала!
- Звісно ж ти не песик! Ти дурніший за інфузорію туфельку! Навіщо були йти у нашу вітальню?Вирішив стати героєм, Рон Гуд чи Робін Візлі?
- Мені набридло,- розкричався Рон на весь коридор,- вдавати з себе супершпигуна, я у тих снігових заметах пальці собі повідморожував!
- Шкода, що тільки пальці...-зітхнула Пенсі.
- Я не хочу з тобою мати нічого спільного, з Джіні розберуся сам, без твоєї нікчемної допомоги!
- У тебе немає зі мною нічого спільного?- від голосу Пенсі Ронове руде волосся почало електризуватись.- Помиляєшся, зі мною дуже добре пов'язаний такий собі містер Забіні, твій майбутній родич, до речі. Скоро ти близько познайомишся з його мамцею і дев'ятьма вітчимами, декілька з яких уже на тому світі, бо Блезова мама не дуже добре готує, познайомишся з Драко Малфоєм, який палає до тебе гарячою пристрастю і вишиває тобі на Різдво серветку з рожевими сердечками, з Кребом і Гойлом, які також тусуватимуться разом з вами і жертимуть цибульковий суп твоєї мами відрами!
- Тому я й хотів набити йому писок!
- Наступного разу,- процідила крізь зуби Пенсі,- якщо захочеш торкнутись личка Блеза, приходь до мене, я вибиватиму з тебе ці бажання за допомогою паяльника і праски.
Рон зблід, уявивши в ніжних руках Пенсі з сріблястим манікюром названі страхітливі прилади.
- Слухай мене уважно, Візлі, бо я й так витратила на тебе забагато дорогоцінного часу, це,- Пенсі простягнула Ронові двохметровий пергамент,- список з не надто хороших і приємних для вуха грифіндорців вчинків Забіні, постарайся цитувати з цього списку уривки сестричці, бажано, щоб хтось з батьків був поряд для підсилення ефекту. Я буду посилати тобі сови під час канікул з подальшими інструкціями, ти ж відсилатимеш мені детальні звіти про виконану роботу. І якщо цей список опинеться у когось в руках, крім тебе,- слизеринка шарпнула Рона за мантію,- то я тобі обіцяю тотальне обмороження всіх життєвоважливих органів!
Пенсі ще раз шарпнула Рона за мантію і поспішила втекти вниз сходами, бо на горизонті з'явився Гаррі з Герміоною.
- Що це за пергамент, Роне?- поцікавилась Герміона.
- Та-а... Рецепти цибулькового супу, які моїй мамі передала тітка Ерні Макмілана.
- Я щойно розповідала Гаррі, що знайшла дуже цікаву книгу, де описані багато предметів, які використовуються у ритуалах чорної магії. Скоріш за все, саме такий предмет Регулус Блек перетворив на горокракс. Один з таких предметів може ще й досі бути на площі Гримо, а ми його могли не помітити. У цій книзі...
- Чому б вам не почитати ту книгу разом з Седриком?-перебив Рон, прикриваючи пергамент від снігу. Друзі якраз вийшли надвір.
- Чому саме з Седриком?- спинилась, як вкопана, Герміона.
-Ви ж тепер усе робите разом,- не зважав на благальні погляди Гаррі Рон,-ти і супер-Седрик, який знає латину, всі правила Арифмантики, вміє логічно мислити, прекрасно літати на мітлі, плюс: у нього шикарна шевелюра і сталеві м'язи!
- Як ти смієш?!!!
- Роне,- прошепотів на вухо Візлі Поттер,- ти встаєш на ті самі граблі. Згадай, три роки тому, дійові особи: я, ти, Герміона і Віктор Крум на задньому плані...
- Ти не маєш совісті, Роне,- обурювалась Грейнджер,- я ж намагаюсь допомогти Гаррі і Ордену знайти горокракси! А Седрик так само втягнутий у цю історію, як ти, Гаррі! Але я зроблю все і без вашої допомоги, тільки я і супер-Седрик, який знає латину, вміє прекрасно літати на мітлі, плюс: у нього сталеві м'язи і накачаний торс!
Герміона розвернулась у сторону замку.
- Про торс я не згадував...-пробурчав Рон.
- Дожени її.-наказав Гаррі.
- Ей, Герміоно!- торкнувся до плеча дівчини Рон.- Вибач мені, Забіні разом з викладачами вивели мене з рівноваги. Та й зрозумій,-знітився Рон,- ми стільки років товаришуємо, вляпувались у всілякі історії, але виплутувались втрьох!
- Я знаю, Роне,- зітхнула Герміона.
- І ми сім років розв'язували найскладніші задачки, читали книги з таємними закляттями...
- Ми можемо читати книги разом!
- Е-е-е... -втрутився Гаррі.- Ми не проти того, щоб друкованою літературою займались ви з Дігорі. Бібліотеки - це ваша стихія. То де та книга?
- У кабінеті Малфоя. Я згадала про неї на уроці Захисту, вона з забороненого списку.
- І як нам її дістати?
- Седрик може роздобути ключ.
- Отже,- сказав Гаррі,-сьогодні ми усе продумаємо, а завтра, у останню нічку в школі перед канікулами поліземо до Малфоя.
-Хоча б все було так, як думає Седрик,-промовив Рон,- і той клятий горокракс таки був на площі Гримо.
- Площа Гримо?-прошепотіла за колоною Белатриса.- Ну що ж... Всі дороги ведуть у Лондон.

***
- То на канікули ти поїдеш до бабусі в Йоркшир?-спитав Блез, запихаючи до рота двадцяте шоколадне печиво.
- Скоріш за все. Хоча тато не хоче, бо бабуся повиганяла всіх ельфів-домовиків і тепер нікому прибирати в домі і готувати їсти.-відповіла руденька.
- З тими ельфами завжди купа проблем.- погодився Блез.
- Забіні!-зупинився біля слизеринської канапи Малфой і витріщився на друга і крихітну першокласницю.- Я звісно розумію, що в тебе коротка пам'ять і повір, мені прикро тебе розчаровувати, але це зовсім не та руда, до якої ти повинен підбивати клинки!!!
- Я знаю, це ж Лісса!- сказав Блез таким тоном, ніби поряд з ним сидів міністр магії,- Лісса Річардсон з першого класу, її батько працює у департаменті зв'язків з іншими міністерствами, а бабуся має маєток в Йоркширі.
- Мої вітання бабусі...-буркнув Малфой і сів біля Лісси, яка, разом з печивом, зайняла центральне положення на канапі,- Добре, що це ти можеш запам'ятати...
- Нема настрою?-поцікавився Забіні і поліз до коробки з печивом .
- Нам треба побалакати,-зиркнув на маленьку слизеринку Драко, яка, не приховуючи цього, слухала розмову старшокурсників.
- У нашій кімнаті не можна, там Мілісент і Елеонора з Кребом і Гойлом грають в карти на роздягання.
- А ти тут сидиш?-взяв запропоноване дівчинкою печиво Малфой.
- Оголені тілеса Креба мене не збуджують.
- А Астрономічна Вежа?
- Там сезон прощань,-втрутилась Лісса,-усі цілуються і обіймаються. Можете поговорити там, якщо закосите під закохану парочку.
- А де Кассандра?-спитав Драко, якого присутність дівчинки дедалі більше дратувала.
- Пішла у бібліотеку взяти почитати якусь літературку на канікули, просила через півтори годинки підійти, допомогти принести. Я ото гадаю, де б взяти тачку, щоб привезти звідти центнери тої макулатури.
- Слухай,-понизив свій голос Драко,- нам треба щось вирішити щодо малої Візлі...
- А що вирішувати?-голосно спитав Блез.- Усе йде помаленьку...
- Куди?
- До того моменту, коли я їй скажу:" А не пішла би ти...?"!!!
- Е-е-е, Блез, спокійніше! Я й тому кажу, що треба щось вирішувати, прийняти радикальні міри.
- Я не хочу, мені проблеми з законом і її батьками непотрібні.
Маленька слизеринка ледь не вдавилась печивом.
- Блез, тобі лише одне в голові... Я не те мав на увазі!
- А що?-спитала Лісса, відкриваючи арахіс в шоколаді і простягаючи його Забіні.
- Ти взагалі чого лізеш?!-прикрикнув на дівчинку Драко.
Лісса надула щічки і відсунулась від слизеринського старости.
- Ціхо, Малфой,-погладив Блез дівчинку по голові,- ти дитину перелякаєш! Кажи свої радикальні пропозиції, бо ще декілька днів і я не витримаю. Усі ці її дурні наївні пропозиції: "Ходімо, Блезе, вручну зробимо листівки на Різдво,- Забіні досить вдало копіював голос Джіні,-розмалюємо їх рожевими фарбами" Та я взагалі рожевого терпіти не можу!
- Я думаю, тобі треба пробратись в кімнату Поттера і обшукати її.
- Чому ж не в спальню до професорки Сіністри?
- Свої еротичні фантазії залиш при собі. Може, ти попросиш Візлі показати тобі, як вона живе, мовляв, тобі дуже цікаво...
- Вона ніколи на таке не поведеться,-буркнула маленька слизеринка.
- Чому?-спитав її Блез.
- Це дуже фальшиво звучить. Хочеш добитись результату - дій від протилежного.
- Чому ми повинні тебе слухати?-вигукнув Драко.
- Бо я дівчина!!! А нормальні, виховані люди ведуть себе у присутності дівчат чемно і не піднімають на них голос!!!
- Ого,- сказав Блез,-тепер я розумію, чому від її бабусі повтікали ельфи-домовики, якщо у них ця риса сімейна. Що ти пропонуєш?
- Наприклад,-дівчинка відклала арахіс вбік,- хочеш побачити її кімнату - покажи їй свою спочатку, потім у неї з'явиться відчуття провини, бо ти переступив правило заради неї, а вона - ні. Ти перший пішов на жертву, отже з тебе всяка підозра спадає.
- В цьому щось є...-почухав голову Блез.
- Ні!-обізвався Драко.- Жоден Візлі не зайде до слизеринської вітальні! Вона ж знатиме пароль і при першій ліпшій нагоді розбовкає його Поттеру!
- Пароль можна змінити,-почала збирати солодощі Лісса.
- Я не можу... -зітхнув Блез.- Я ж не якийсь там довбаний староста.
- Він - довбаний староста.- показала на Драко руденька.
- Можна просто староста, без епітетів?-буркнув Драко.- Я попрошу Снейпа змінити пароль.
- От і добре,- повеселішав Блез,-завтра, коли частина наших роз'їдеться, я покажу малій свою кімнату, вона мені покаже Грифіндор, там я полізу в Поттерівські хороми, знайду важливі докази і скажу міс Візлі:" А не пішла би ти...?"
- Мені все ж здається, що вона не повірить.-підвівся з дивану Малфой.
- Йому повірить,- вже зі сходів до спалень почувся голос першокласниці.- Тобі б не повірила, бо ти неотесаний грубіян!
Блез засміявся, за що одразу отримав шоколадним печивом по носі.

TBC