Ой хто, хто Миколая любить?
День святого Миколая. На цей день, безумовно, чекають всі діти. Але нам також не можна про нього забувати. Адже ми також були дітьми, свято вірили у доброго Миколая, писали йому листи з списками подарунків й до глибокої ночі чекали, щоб побачити добродія. Зараз діти зовсім інші, ніж були колись. Вони марять новими моделями мобілок, комп’ютерними іграми, можуть розказати хто при владі, й кого вони підтримують у виборчих перегонах. Але є й діти, які позбавлені батьківського піклування й найбільшим подарунком для них буде справжнє родинне тепло. У моєму місті є багато охочих взяти з дитбудинку на Миколая та й на всі зимові свята малюка, щоб подарувати йому незабутні дні. Є багато акцій, які збирають подарунки для дітей, які можуть і не побачити під своєю подушкою подарунок. Адже свято полягає не лише в матеріальних втіхах, зробіть собі душевний подарунок. Думаю,що ви не збіднієте, якщо у вас стане на одну цяцьку менше. А комусь вона може принести справжнє щастя, якого саме ці діти за своє коротке життя бачили так мало…
Зробіть це щиро й безкорисливо, так як робив Святий Миколай. Він підкидав гроші під будинки, й дуже засмучувався коли його в той момент бачили. Миколай-угодник - один з найулюбленіших народних святих, з іменем якого пов'язано безліч легенд та переказів. А от біографічних даних збереглось не дуже багато. Відомо, що ще за життя його називали батьком сиріт, бідних, знедолених.
Народився він у місті Патарі, що в Південній Італії, біля 280 року.
Після смерті батьків 17-річний Микола роздав усе своє майно бідним людям і вирушив до Палестини вклонитися святим місцям.
Повернувшись, він став священиком. Відтоді Миколай допомагав усім, хто потребував його допомоги: хворих лікував, рятував рибалок, запобігав стихійному лихові. Не зважаючи на високе становище в церкві, Миколай був людиною скромною, носив простий одяг, їв один раз на день, недосипав, віддаючи нічний час молитвам. У грудні 343 р. Миколай помер.
Поховали його у соборному храмі м. Міри. У 1087 р. мощі святителя були перенесені у м. Бар.
А 9 травня мощі перенесено у церкву Іоана Предтечі. Звідси і походить свято весняного Миколая.
У зв’язку з наступаючим святом, мені стало цікаво, як проводять цей день інші форум чани. Отож запитання:
Чи вірили ви в дитинстві у Святого Миколая?
Нотка счастья: Так, спочатку вірила, як і у Діда Мороза. Але то було дуже давно...Теперь у чудеса не вірю... Мені дуже подобається це свято, бо мій батько - Миколай Тому це завжди для мене щось означало. Але завжди знала, що подаруночки кладе не батько, бо він такої можливості не мав...
Mistik SRS: В дитинстві не вірила, бо просто не знала про такого. У нас в родині не було такої традиції ніколи. Про таке я випадоково дізналась у класі приблизно шостому, коли у мене однокласниця запитала, що мені подарував цей Миколай. А я все ніяк не могла зрозуміти що то за Миколай і в честь якого свята то мають бути подарунки ще до ногового року.
Wyatt: В дитинстві, як і всі, вірив у Святого Миколая і щороку з нетерпінням чекав Дня Святого Миколая, не менше, ніж Нового Року)
Який подарунок вам найбільше запам’ятався?
Нотка счастья: та мені лише цукерки дарували
Mistik SRS: У нас взагалі не було ніяких подарунків в честь свят, ми їх отримували тоді, коли на то заслуговували. І тому нам не доволилось чекати якихось великих свят, щоб отримати все те грандіозне, чого нам хотілось.
Wyatt: Чесно кажучи, не пам'ятаю взагалі жодного подарунку, тому й не можу сказати, який з них найбільше сподобався. Але пам'ятаю, що завжди дуже радів, коли знаходив подарунок зранку 19 грудня.
Чи будете ви підтримувати традицію дарування подарунків на Миколая, коли у вас будуть власні діти?
Нотка счастья: Звичайно буду! Це ж так добре - вірити у чудеса!
Mistik SRS: Не думаю, що ця традиція дійсно необхідна моїм дітям. Краще виховувати в них бажання заробити все те гарне своєю гарною поведінкою, а не чекати найближчого свята аби отримати все задарма.
Wyatt: Звісно, що буду підтримувати цю традицію, адже дітям потрібно у щось вірити
Ось такі різні відповіді виявилися у наших опитуваних. Маю надію, що, прочитавши статтю, ви зробите певні висновки.
Щиро ваша, Ірма Хотем.
|
|
|
Випуск №2
