Канон, А що це, власне, таке :)

Дивно, та не знайшла такої теми.
В чому суть мого питання: час від часу кожен з нас наривався на заявку від опонента: цього не було в каноні. А потім починались дива.Виявлялося, що то у фільмі не те, що у книзі, й чому вірити, то на "одному сайті" знайшлось екстраординарне повідомлення, то леді Ровлінг дала нове інтерв'ю ;), а для когось то й фендом сформував певні уявлення.
То ж пишемо, хто і що для Вас найбільший авторитет? І як Ви вважаєте, кому чи чому варто вірити, якщо факт "канонного кіна" і факт книжний, наприклад, різні? А якщо сказане у інтерв'ю заперечує вичитане у книгах?

Для мене, не буду оригінальною, на першому місці все ж книжки. (Хоча знайомство з ГП почала з фільму, до того ж одразу з 7-го :D . Та послухавши, що "у книжках все глибше й куди більш цікаво", повірила, й недарма)
На другому - фільми.
Інтерв'ю й поттермори не можуть перекреслити вже написане, але можуть заповнити прогалини.
Фанфіки - лише фанфіки.(Власне, це одна з причин, з котрих для мене не існує шляхетного Снейпа і Дамблдора-падлюки, а є двоє майже однаково битих життям людей, старший з котрих встиг навчитись миритися з власним і світовим глупством і приховувати свої синці й рани, молодший - ще не повною мірою.)
Якщо отримаю цікаві відповіді, мабуть, домалюю опитування. (Його ж можна буде створити потім?)

Я не считаю каноном фильмы(они кое-где прямо противоречат книгам) и с опаской отношусь к переводам с английского. Интервью и статьи с Поттермор для меня не меньший канон, чем книги, но их на самом деле не так уж и много.
Есть ещё род канона, который ни в одну из этих категорий не попадает.

І це? Чому я й не робила опитування.

Вот, например:


Каноничный гном.
Или черновики. Та часть фильмов и игр, что создана при консультациях с Ро(портреты, например).

Книги :skype_sun:
Серьезно, неужели кто-то считает, что фильмы можно брать за канон? Это ведь фильмы снимали с книг, а не книги писали по фильму.
Да, интервью тоже можно взять за канон. Но только интервью Роулинг. Слова актеров брать за канон я не могу, потому что они тоже читали/или даже не читали книги. Одним словом, канон - книги и Роулинг.

Да, можно.

Странная тема. Никто не отрицает, что опираться все должны на книги. Естественно, кто их не читал даже не заходят в этот раздел (который называется "книги"). А если кто-нибудь прочитает интересный факт из статей Роулинг и приведёт его как аргумент в дуэлях, то так и пишет, где и что прочитал.

Не понимаю вопроса. Это, типа, нормально, что один проводит доводы из книг, другой, что там ему друг-идиот нашептал, а третий, что ему приснилось в бреду про Гаррика? Пример, который Вы приводили в начале, свидетельствует о невнимательности людей. Ну ошибся один и забыл, что было в книге, а что не было. Начался спор и сразу закончился. На это вообще не стоит обращать особого внимания.

А это канон?

Тобто, фактично, голова леді Ровлінг? Загалом, логічно, кому краще знати... Але тоді виходить, що чи не кожен фрагмент фільмів, наприклад, може бути або незаперечним доказом, або ж ...просто нічим?

А якщо, наприклад, маємо у тексті книги цькування молодшим Мелфоєм Герміони Грейнджер, а тоді РАПТОВО у інтерв'ю текст про те, що таким чином він чи то виявляв, чи то приховував свою до неї симпатію, то маю вірити... хіба тому, що бренді чи то віскі, чи що там міледі вживала, було таки несвіжим? Надто вже багато питань випливає.
Хоча, тут складно, бо Дамблдор-гей, котрого з книг вичитати ДУЖЕ непросто, для мене таки стало каноном, дуже вже багато питань закриває це твердження.
Знову ж, проглядаючи старі теми, пару раз надибала на заявку фанів "Ровлінг передумала" =-O Наприклад, якщо не помиляюсь, у перших версіях її інтерв'ю виходило, що Гаррі Поттер формально є чистокровним чарівником, бо обоє його батьків є чарівниками. А тепер от виявляється, що лише представники родин з "золотого списку", мають шанс так називатися.З одного боку, наче й не глобальні виправлення, але з іншого - міняється концепція.І якщо, наприклад, Візлі так і лишаються зрадниками крові, то той же Дамблдор стає у очах еліти куди нижче за Волдеморта, бо своєю діяльністю на захист маглородних і напівкровних намагається, сам не маючи високого походження, знівелювати родову славу і вплив тих, хто це походження має. Не кажучи вже про те, що пишномовні заявки про відсутність у магічному світі родової аристократії, розкидані по всих книгах, можна вважати не більш, як політичними лозунгами.
Це як один з прикладів впливу інтерв'ю, статей і т.і.н на загальну "книжну" картину.

Ну, по-моему, всё просто. "Гарри Поттер" - творение Роулинг. Фильмы снимала не она, только несколько раз приходила консультировать, но официально участие не принимала. Роулинг захотела - и передумала; это её мир, ей можно. Если думки-передумки не противоречат ничему сказанному/написанному ранее, то респект ей, это позиционирует её как качественного автора.