Коллектив или деньги, Абра К. Дабра, Кетрин Дюпре, Миния Лоннерт

-Молодец, понял!
*Восхитился ангел и расцвёл воистину ангельской, радостной, откровенной и открытой белозубой улыбкой.*
//Я, правда, совсем не то говорил, но он меня понял даже лучше, чем я к тому стремился!//
*Ангел повернулся к своему противнику из канцелярии Мрака.*
-Брось, демон, нужна тебе его душа. Все знают, что чем больше душ демоний поглотил, тем он сильнее.
*И вновь поворот к человеку. Как бы голова не закружилась!*
-Так человек, какое ты принимаешь решение?

*Симпатичний демон-блондин зник так само несподіванно, як і виник. На його місці з'явилась невисока білявка у стильному й дорогому діловому костюмі*
//Ну от, комусь на підвищення, а мені...//
*Озирнулась довкола, кивком відмітила наявність янгола*
//А нічого так хлоп, той, що з крилами, яким вітром не до нас? Прислухалась до слів людини//
- Я розумію, - *заговорила виразним проникливим голосом,* - що Ви кажете правду. Ту правду, котру знаєте Ви. Та, як бути чесним, то перед справжньою дружбою таки схиляється і наша логіка, і їх, -*стрельнула очима у бік янгола,* - святенність. От лише, як бути не лише чесним, але й відвертим, то маємо знати й таке: справжня дружба то велика рідкість.
*Ступила ближче до людини.*
- Так, з нинішніми своїми друзями ти проводиш багато часу, ви разом відпочиваєте, а на роботі готові прикрити одне одного перед начальством. Та от яка химерія: чи так воно все залишиться, як раптом у вашій милій конторці власник поміняється? Або, наприклад, щось почнуть реорганізовувати, скорочувати штати? Що, так усі дружно й підете на "запасний аеродром"? Маєте такий? Чи за всі роки дружби нічого крім безміру випитого разом пива й не надбали?
*Усміхнулась трохи зверхньо*
- Подумай головою, чи такі ви всі тут добрі приятелі? Чи може за найменшої серйозної конкуренції матимеш і тут те саме підсиджування й доноси, лише за менші гроші, ніж на новому місці? І повір, то буде куди більш болюче, бо ж від друзів, а не від чужих людей! І не варто галасувати, що, мовляв, такого не буде, бо так не буває. Ще й як буває. А рішення про звільнення ніхто з твоїх друзів не приймає. Думай.

-Кхе-кхе.
*Притворяется Амбридж.*

*Озирнулась на дивовижно скрипучий кашель*
//Тобі б лікерчику хорошого, дурнику, чи коньячку. Так біситися почнеш, як запропоную!//
- Вам, мій любий, - *ясно усміхнулася янголові*, - варто б злітати до ресторану неподалік. Солодкий чай з імбиром і лимоном допомагає повернути голос. А Індрі тим часом спокійно обдумає сказане.
*Так само ласкаво усміхнулась до людини*
- Звичайно ж, хочеться бути оптимістом, та світ не стоїть на місці. І якщо ти профі, то зможеш досягти успіху й зробити кар'єру на новій роботі. А тоді вже хто тобі заборонить перетягти на більш хлібну роботу своїх друзів? Чи ти вважаєш, начальство там ловить кайф від того, що робітники між собою воюють? Повір, це позавчорашній день! Зараз для керівника головне, щоб робота була зроблена вчасно й якісно. А якщо на додачу йому ще й не доведеться розбиратись з маленькою війною всередині колективу, то ти заслужиш лише повагу й подяку.

*Ангел только улыбнулся на предложение столь "доброго" демона.*
-Спасибо, я лучше обойдуся нектаром с мёдом. Помогает, знаете ли.
*Служить Высшей Канцелярии вновь повернулся к человеку.*
-А кто сказал, что на новой работе будут места для всех твоих друзей? Нет, там будут исключительно хмурые человечки, которые будут тебя ежедевно выбешивать, пока ты не того себя.
*Тут араб очень убедительно показал, как обвивает себе горло верёвкой и обвисает мёртвый.*

//Хороші ж методи, світлі незаперечно!//
*Демониця тільки плечима знизала*
- А жаль, що допомагає, - *з певною зверхністю всміхнулась янголові,* -якби не допомогло, Індрі почув би менше дурних страшилок. До речі, шановні, переймаєте ті самі методи роботи з клієнтом, за які нас же й критикуєте! Залякування, наприклад, ну дуже вже явне й грубе.
*І, обернувшись до людини, серйозно продовжила.*

- Зрозумій, Індрі, насправді ніхто не обіцяє тобі одразу золоті гори й повний психологічний комфорт. Звичайно, тобі доведеться звикнути, що на роботі люди у першу чергу працюють і заробляють. Та якщо ти покажеш себе толковим. умілим спеціалістом і доброю людиною водночас, бажаючих тобі шкодити скоро стане менше, а то й геть не стане. Он і він, - *знову стрельнула очима у янгола,* - не дасть збрехати, людське добро добром вертатися мусить, хіба ж ні?
// А що це у крилатого лице стало таке незворушне?//
- А можливостей допомогти друзям у бідь-якому разі стане більше. Адже нова робота - це й нові знайомства, не обов'язково всередині лише однієї фірми. То ж навіть якщо попервах у твоїй фірмі не буде вакансій, інформації від колег і конкурентів на новому місці буде більш, ніж на старому.

*Индри лишь головой покачал на высказывания демона. Ему совсем не хотелось сойти с ума от такой жесткой дисциплины или повеситься от скуки.*
- Общение - важная часть моего коллектива. И да, если будут сокращения, то я согласен уйти со своими друзьями и они согласны уйти в случае моего увольнения искать себе новую работу. А будет новый начальник, то мы сможем приспособиться и к нему. Все это дело времени.
*Обратился к ангелу и презрительно фыркнул:*
- Я могу делать все, что захочу на работе нынешней в пределах разумного, конечно. Не думаю, что там мне разрешат делать на работе то, что обычно делают на досуге, во время обеда, к примеру.
*Юноша схватился за голову и минуту посидел так. Решение приходило, но было ли оно правильным - остаться на прежней работе и выбрать лишь своих друзей-коллег.*

//Ох, твердість інколи -зло!//
*Зі щирим жалем подивилась на людину*
- Тобто, коли, даруй на слові, печений півень клюне у ... найболючіше, тоді ти будеш готовий миритися з будь-якими витребеньками нового начальства, аби лише разом із друзями? І ти чомусь певен, що всі вони так само будуть поводитись, але ніяк тобі не на шкоду? - *зітхнула, майже розчулена силою віри цієї людини у чужу і власну порядність*, - А хто сказав, що життя ніколи не поверне так, що ви з друзями просто муситимите стати конкурентами? Претендувати на одне місце - чи то якщо ти залишишся, а у твоїй фірмі почнуться скорочення, чи то якщо всі ви будете змушені покинути роботу, а потім претендувати на одне-два місця... може й у тій самій фірмі, від якої зараз відмовляєшся? Кінець кінцем, чи буде злом, якщо ти матимеш незалежний дохід тоді, коли твої друзі його не матимуть? Це ж теж можливість їх виручити хоч на короткий час!
*Пройшлася з кутка в куток, кинула співчутливий погляд на понурого Індру*
- Так, спілкування річ важлива, але ж! Якщо ти зможеш працювати, не розмінюючи майстерність на дрібне інтриганство й балачки ні про що у робочий час, то швидше матимеш більший авторитет, а значить і більшу волю на новій роботі. І те спілкування ,яке сам собі обереш. Подумай про таку можливість. Не нами придумано, що бути хорошою людиною - таки не професія.

*И ещё раз Ангел фыркнул на то, с каким деланным сочувствием говорила демония.*
-Ты и правда получишь такую свободу какую захочешь,
*Согласился со словами служащей канцелярии Мрака араб.*
-Точнее, такую,какую выберешь из предложенных вариантов.
//Ох уж это "но"... Оно убило больше людей, чем все серийные убийцы вместе поселённые в одной камере.//
-А вариант только один : полное подчинение начальству. Желаю удачи и больше не буду мешать тебе делать выбор - ведь я не выдержу, если такой идеальный друг, как ты, бросит всеех друзей ради слегка повышенной зарплатой.
*На этих словах ангел засветился ярко-ярко, как супернова, затем свет стал мягче и вот совсем исчез - вместе с ангелом.*