Дамбигад или Дамбигуд?, Личность директора Хогвартса

Он именно там, куда привели его собственные интеллектуальные потуги)

Особливо Скрімджера. З могили проінформувати. Логічно.

+1
І моральні цінності, додам. :).
По суті опитування.
1.Світлий (не плутати з добрим)
2.Не так діяння, як наміри.
3. Не "щось середнє", а різко навпіл, на сліпучо-біле й моторошно-чорне (ну, крім любові до вишивок та лимонних цукерок). З одного боку, захист прав, боротьба з темним Лордом явним чином заслуговують на повагу. Так само, як і ВІДМОВА від співпраці з фанатом-міністром Барті Кровчем, що намагався однією рукою ввести Інквізицію, іншою ж виправдовував прибічників смертежерів (зараз не так про Мелфоїв, як про всяких там Каркарових). З іншого - є така штука, як брехня соб, й Дамблдор цим таки грішив. Й якраз через те накоїв дофігіща лиха. Починаючи з мантії Поттерів (Якби він дав собі труд зрозуміти, що ним рухає, не пригрів би її в себе. А так "позичив ненадовго", а потім, мабуть, "не знаходив можливості" повернути. ) І закінчуючи тим, через що пройшов Гаррі Поттер. Те, що тут понаписували про його "вирощування як свині на забій" я не вважаю правдивим. Бо, на мою думку, все було куди більш моторошним. Гаррі Поттер проходив свого роду тест на безсмертя. Мабуть таки треба оформити окремо цю теорію... Руки не доходять. =no_wings=

Можно было и раньше - в середине последнего года.

>Так само, як і ВІДМОВА від співпраці з фанатом-міністром Барті Кровчем, що намагався однією рукою ввести Інквізицію, іншою ж виправдовував прибічників смертежерів (зараз не так про Мелфоїв, як про всяких там Каркарових)>
Кто такой Крауч? Чиновник, который выполнял приказы министра. Зато Дамб с его влиянием ни разу не высказался против террора Барти.

Про що? Про повернення Волдеморта? Про нові методи його "роботи"? Перше вже було відомо всім, друге ж... не факт, що Орден знав достатньо про захоплення "тишком-нишком" ключових постів Міністерства. Не такий тупий Волдеморт, щоб при всяких там Снейпах за рік до ключових подій озвучувати тактику.

Хто такий Дамблдор на момент падіння Волдеморта? Один з повного складу (кілька десятків високошановних рил) Візенгамота, директор школи, можливо, радник Міністра (не достовірний факт, в усякому разі не з книг). Хто такий Кровч? Головний Аврор і (УВАГА!!!) - Голова Візенгамоту. В одному флаконі. Я коли перечитала цей момент у 4й книзі теж спочатку не повірила. Але ж це Ровлінг, у неї там нічого такого про баланс між гілками влади ніколи не було написано :)
Так що Дамблдор з його осудом міг іти далеко й надовго.
Я підозрюю(але не можу довести), що викриття молодшого Кровча пройшло чи не силами Ордену й з подачі Дамблдора. З однією єдиною метою: змусити Барті отямитись. Але не склалося.

Арфей,а, ну да, возможно. И теперь мы плавно переходим к вопросу, зачем Дамблдору Гораций Слизнорт!!! :around:

Дамблдор - реальный шахматист. Провернув огромную махинацию, он совершенно не задумывался о чувствах "фигур". Перед ним была партия, он получал наслаждение от игры. Вот только он все чересчур усложнял. Нарочно ли, или по незнанию - кто знает. Однако то, что он был зачастую безжалостен, льстив и хитёр, однозначно указывает на тот факт, что он был не "светлым", а "светленьким". Даже тот же Волдеморт в отдельные моменты был куда более благороден.

Наверняка то, что Дамблдор окончил Гриффиндор - дезинформация. Хотя вполне возможно, что он не изначально был таким.

Я не согласен. Задумывался, ещё как задумывался. Но Дамблдор вообще в чувствах плохо разбирается.

Вчера начала перечитывать Гарри Поттера с первой книги и обратила внимание на странную вещь, ещё в первой главе, когда Дамблдор "передает" ребёнка семье Дурслей, он оставляет его на крыльце и уходит. Младенца. Ночью. На улице. Пока его не находит через несколько часов (!) Петунья. Почему он хотя бы просто не позвонил/постучал в дверь, а потом ушёл? Такая нелогичность его действий заставляет думать, что ему априори чужда даже элементарная забота и все его действия по отношению к мальчику, объясняются собственным планом на его (и не только) будущее.

Мне кажется, Роулинг добавила эту сцену, потому что она была красивой, таинственной и создавала определенную атмосферу, а не потому что хотела показать, какой Дамблдор урод и моральный отщепенец. Захотела сцену - добавила.
Дамблдор достаточно сомнительный с точки зрения морали и "стороны Добра" и без нее. Просто по сюжету он из сказочного дядечки невдруг превращается в искуссного манипулятора.

Гильдерслив, ну, я не имела ввиду вообще сцену передачи ребенка, удивили просто слова о том,что Петунья обнаружила Гаррика под утро, когда вышла за молоком