- Тю, ще один глюк!
*Хлопець радістно заіржав, але схаменувся, що схожий на навіжене лоша, і різко замовк. Вислухавши незваних, але таких чудернацьких радників, він почухав потилицю і промимрив*
- Так, я розумію, що спочатку програв всі свої гроші, але ж потім мені підфартило! От ця дівчина каже, що загубила гроші, і мені її дуже шкода, адже я чудово розумію, що таке бути без грошей. Але, якщо я зараз віддам їй сотню, то мені не вистачить розрахуватися з власними боргами. Та й, може, то все-таки була не її купюра? Ну, мало хто міг ще згубити гроші в барі. Може, то бармен давав здачу, а якийсь багатенький роззява забув її забрати? А гроші тієї бідахи зараз в когось іншого?
*Хоч алкоголь швидко випаровувався, розбурхана фантазія не хотіла здаватися і підкидала все нові варіанти*
- А що, як це якась шахрайка і таким чином вона зі своїми спільниками з лохів гроші трясе?
*Бути лохом юнакові зовсім не хотілося. Хоча сумніви стосовно власника купюри його не відпускали*