Dewei и Марся Хотем, Добро пожаловать!

Ууу... А ще обіцяли глобальне потепління. І апокаліпсис... Робимо ставки коли буде? :rabbit_costume2:

А ніхто їх не відміняв))) Сказали тако - глобальне потепління вже почалося, але воно на 30 років перерветься міні-льодовиковим періодном, потім знов продовжиться. А апокаліпсис... Та ну. У деяких народів вже семитисячний рік, і у 2012 у них нічого не сталося, то чому у нас щось має статися через два роки?)))

Ага, поживемо, побачимо :D

Ну, поживемо чи ні, а з такою нагрузкою на очі, як маємо зараз, не факт, що побачимо =loly=
Але то буде потім, зараз цікавіше =)
Ти в гороскопи віриш?

Уііі, в мене 3100 повідомлень =) Я люблю цей конкурс)) :yn_mexicano:

Бу, знов збирається дощ... Це, як мінімум, жорстоко, бо під час дощу я хочу спати. І взагалі, дощ - це погано, дуже погано. Звичайно, час від часу це дуже, дуже добре, але коли дощ лиє тиждень, два дні ясно, а потім знову дощ - це дуже, дуже погано. Не люблю дощі в такій кількості. Набагато краще сніг, від снігу не промокнеш, хіба що дуже постараєшся. А промокати, якщо бути відвертою, найкраще у морі. О, я люблю море, тільки не наше Чорне. Воно мені здається занадто брудним... Хоча, мені щастило потрапляти вранці на кришталево чисту воду, та це було в Криму.

О, а яка до Криму класна дорога! Мається на увазі Київська траса. Бо поки до Умані доїдеш, щоб виїхати туди, можна вбитися. Звичайно, поїздом теж варіант, але це просто жахливий варіант у жарку погоду. Пам'ятаю, як їхала поїздом в липні, здається, то в Криму вже палили поля після збору зерна (нуанє, нафіг тратитися, шоб залишки викошувати і культивувати заново, ога), то поїзд нагрівся так, що я боялася стати подобою курки-гриль. Хоча найкраще, звичайно, літати літаками - вони швидкі, зручні, і просто приємні. Хоча то дивлячись якої свіжості літак, бо мені одного разу попався настільки жахливий, що турбіна бахнула при взльоті. Хоча в ідеалі літаки - дуже, дуже хороша річ.

Нє, ну в літаків є і мінус - вони не літають, коли в повітрі дуже хмарно, чи хмари попелу, як через вулкани. І тоді доводиться наземними видами транспорту, але це жахливо, коли розпланував відпустку, і така неприємність - літак не летить.
А вулкани - це класно. Це просто неймовірно класно. Вони такі небезпечні, і разом з тим загадкові, що ними просто не можна не захоплюватися. Я люблю природу, особливо такі її види, як вулкани, хмари, навіть страшнючі грозові, на них неможливо надивитися. І блискавку люблю, таку, що як світомузика. Звичайно, воно може лякати, але це не заважає захопленню. Взагалі людям властиво захоплюватися тими речами, котрі лякають, бо вони здаються такими далекими, і водночас надзвичайно притягують до себе.

До речі про притягання... Не люблю грім і блискавки хіба що за те, що їх можна притягнути чимось... І металевим, і неметалевим. А кульова блискавка то взагалі притягається до рухів, чи є на тобі метал, чи нема. Я взагалі цікавлюся кульовими блискавками. Дід розказував, що він був ще малим, коли у них в старій хаті повз вікно пропливла кульова блискавка. Нас колись, класі в третьому, вчили, як себе поводити під час землетрусу, сильного вітру, війни, і особливо під час кульової блискавки. Як сьогодні то пам'ятаю. І хоча то таке дивне невивчене явище, воно страшенно притягає уяву. Мою, як мінімум.

Ого, який монолог... Зараз прочитаю.